ВАС ВІТАЄ НОВОМИКОЛАЇВСЬКА ПОЧАТКОВА ШКОЛА З ДОШКІЛЬНИМ ПІДРОЗДІЛОМ ВИЛКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ІЗМАЇЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ!

Місяць Єдиного здоров’я на території Одеської області

https://docs.google.com/presentation/d/1gI5bOKxQCM36pq1A17QMD3EBGx1TVO9Vf9a-KXAyiJQ/edit?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1UrAbIY9pD0TA8k3f6WCkdcPUuf13FCdK/view?usp=sharing

wym-1732786785767

https://drive.google.com/file/d/1uXQDHSht605rP0Q2hjm42aVcvzj8M3tx/view?usp=sharing

Тиждень безпеки дорожнього руху

В Новомиколаївській початковій школі з дошкільним підрозділом з 11 листопада по 15 листопада проходив Тиждень безпеки дорожнього руху .

Всесвітній день прибирання "World Cleanup Day".

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» в Новомиколаївської початкової школи з дошкільним вихованням

День знань, свято першого дзвоника 2 вересня 2024—2025 навчального року !

День вишиванки 2024

«Сокіл» («Джура») - 2024

25 квітня у Новомиколаївському ЗЗСО закінчився шкільний тур всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри Сокіл («Джура»).

Ця гра є формою позакласної роботи з патріотичного та морально-етичного виховання школярів, засобом формування патріотичної свідомості, спортивно-оздоровчої роботи.

Напередодні збірна команда школи, рій «Незламні», зробили відеозапис конкурсу «Ватра» для подачі в суддівську колегію міського етапу змагань, оскільки цей конкурс проходить заочно. Цьогоріч темою «Ватри» було «Україна нескорена».

А сьогодні пройшли конкурси «Впоряд», «Смуга перешкод», «Бівак», у яких взяли участь рої «Незламні» та «Козаки». Також заочно пройшли конкурси «Відун», «Рятівник».

Висловлюємо щиру подяку колективу педагогів, які долучилися до підготовки команд.

https://drive.google.com/file/d/1LUzzHgvJakfFJdlWpQkRD8Arp74sbhVM/view?usp=drivesdk

Національний тиждень читання поезії 2024

“Національний тиждень читання” - щорічна активність Українського інституту книги, яка у цьому році буде масштабована до 4 різних тематичних інформаційно-просвітницьких акцій.

Перший тиждень читання 2024 року буде присвячений поезії і відбудеться з 16 по 24 березня 2024 р. Тиждень поезії є гарною можливістю відзначити роль поетів і поетичного слова в культурі, особливо під час війни, адже поезія як форма літератури реагує на події найпершою.

Тема тижня поезії 2024 – ДІМ.Гаслом став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової –“Ріки незмінно течуть додому”. У візуальній частині ми використали фрагмент однієї з картин циклу“Сни про дім”воїна, поета й художника Валерія Пузіка.

Поняття “дім” для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Дім для нас тепер про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. Дім – це світло, котре гріє, навіть, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім – це Україна.

Учні Новомиколаївського ЗЗСО долучилися до Національного тижня читання поезії-2024. У закладі пройшли поетичні уроки, де учні декламували вірші українських поетів про рідний дім, малу батьківщину, Україну. Також бажаючі взяли участь у створенні виставки малюнків «Дім моєї мрії».

Міжнародний день рідної мови

ЩО ЦЕ ЗА СВЯТО?

Міжнародний день рідної мовипокликаний спонукати уряди й населення всіх країн захищати й розвивати мову кожного народу, що існує на планеті. Ця всесвітня подія відзначається щороку 21 лютого, а засновницею свята виступила ЮНЕСКО. Своєю особливою мовою будь-яка етнічна спільнота завжди вирізняється з-поміж інших. Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління в якості нематеріального культурного спадку. На жаль, 43% мов зараз перебувають під загрозою цілковитого зникнення. Що два тижні припиняє своє існування мова одного з народів світу. 40% людей не мають змоги отримати освіту рідною мовою, а це є дуже важливим фактором формування національної свідомості.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ?

Всі соціальні істоти спілкуються один з одним — від бджіл та мурах до китів та мавп. Але тільки люди використовують для спілкування мову, яка являє собою набагато більше, ніж набір певних сигналів. Мова має зовсім іншу природу, ніж спілкування тварин. За неї відповідає особливий центр у мозку, який є лише в людей. Коли і як люди стали користуватися мовою, сказати не може ніхто, та прийнято вважати, що це був досить тривалий еволюційний процес.

Зараз у світі існує близько 7 тисяч мов, але науковці об’єднують їх у порівняно невелику кількість мовних сімей. В них мови пов’язані між собою спільними звуками, словами чи граматичними конструкціями. Вчені-мовознавці вважають, що всі мови певної лінгвістичної групи походять від однієї спільної прадавньої мови.

НАЙБІЛЬШ РОЗПОВСЮДЖЕНІ МОВИ В СВІТІ

Найрозповсюдженішими мовами в світі є індоєвропейські мови, які є рідними для майже половини населення планети. Це дуже численна група мов — від фарсі та хінді до англійської та української. Є кілька теорій територіального походження цієї мовної сім’ї. За однією з них, індоєвропейські мови беруть початок зі Східної Європи, до якої входить і Україна. Науковці визначили, що сформувалися ці мови станом приблизно на 3000 рік до нашої ери.

Інша численна лінгвістична група — семітські мови. Вони ведуть своє походження від кочівників Південної Аравії. В 3000-х роках до нашої ери цими мовами говорили народи, що населяли велику територію — від півдня Аравії до півночі Сирії. Декілька семітських народів відіграли важливу роль в давній цивілізації — вавілоняни, ассирійці, євреї та фінікійці. Арамейська, одна з семітських мов, довгий час була мовою спілкування між різними народами на Близькому Сході.

Попри численну кількість мов на планеті, до двох третин людей говорять всього дванадцятьма мовами. 2,1 мільярда населення Землі спілкуються трьома мовами — китайською, іспанською та англійською. Але саме різноманіття робить мову справжнім культурним явищем.

Мовне різноманіття розподілене нерівномірно, так найбільша кількість мов зосереджена в Африці та Азії. Там «мешкає» близько 2000 мов. Натомість, у Європі всього 250 живих мов та діалектів. Сучасна наука пояснює це цілою низкою факторів — від географічної ізоляції певних груп людей до кліматичних та соціальних умов проживання. Також існує широтний градієнт мовного різноманіття — збільшення кількості мов з наближенням до екватора, натомість у вищих широтах їх налічується менше.

МОВИ, ЩО ЗНИКАЮТЬ

Наскільки вразливими в сучасному світі є мови, можна побачити завдяки Атласу мов світу, який видає ЮНЕСКО. Наприклад, лише у Великобританії 11 місцевих діалектів визначені як такі, що вмирають.

Прогнози науковців невтішні — до кінця цього століття можуть зникнути до 50% мов, якими люди користуються нині. Вже зараз приблизно 500 мов у світі мають всього кілька носіїв, а деякі з них — лише одного. Вони зникають так само, як і рідкісні види рослин чи тварин у природі.

БОРОТЬБА ЗА РІДНУ МОВУ

Міжнародний день рідної мовизапроваджено ЮНЕСКО з метою максимального збереження мов всіх народів планети та шанобливого ставлення до них. Вперше його відзначили в 2000 році, й відтоді щорічно святкують 21 лютого. Саме цього дня 1952 року в місті Дакка, що зараз є столицею Бангладеш, через мовний конфлікт сталася загибель чотирьох студентів.

Почався цей конфлікт в 1947 році, при створенні держави Пакистан, яка складалася з двох частин. Східна частина зараз відома як Бангладеш, західна є власне Пакистаном. Рідною мовою населення східних територій була бенгалі, в західній частині говорили на урду.

Уряд оголосив єдиною державною мовою урду, що викликало протести носіїв мови бенгалі, які вимагали двомовності в своїй країні. Влада не зважала на ці вимоги й заборонила масові зібрання та мітинги. Саме на такій «незаконній» акції протесту в місті Дакка поліцейські застрелили чотирьох студентів-бенгальців, які боролися за свою рідну мову.

Бенгалі стала другою офіційною мовою в країні в 1956-му, а в 1971 році східна частина Пакистану виборола незалежність і стала державою Бангладеш. Саме Бангладеш подала ідею створити День рідної мови у міжнародному вимірі, а 21 лютого в цій країні є державним святом.

Всеукраїнський конкурс для студентів та учнів українських навчальних закладів від Englishdom

Стартував всеукраїнський конкурсу для студентів та учнів українських навчальних закладів. Кожен учасник може позмагатися за одну з трьох нагород: 1 місце - 15000 гривень; 2 місце - 5000 гривень; 3 місце - участь у розмовних клубах(англ.мова). Уся інформація та новини гранту на сторінці проєкту:

https://www.englishdom.com/ua/blog/scholarship/.

День Героїв Небесної Сотні 2024

ЩО ЦЕ ЗА ПОДІЯ?

Мабуть, немає жодного нашого співвітчизника, який не пам’ятає подій, що відбувалися в Києві та по всій країні в кінці 2013 – на початку 2014 року. Для більшості вони стали справжнім зламом у свідомості, адже ніколи до того в мирній Україні народні протести не мали такої кривавої розв’язки. Перші мітингувальники загинули від куль силовиків ще в січні 2014-го, але найгарячіше протистояння в центрі Києва відбувалося саме 18 – 20 лютого. Тоді від вогнепальної зброї загинуло близько сотні протестувальників. Людей, які віддали своє життя за споконвічну мрію української нації — справедливу, демократичну й розвинуту країну, назвали Небесною Сотнею, а день 20 лютого в пам’ять про них ставДнем Героїв Небесної Сотні.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ?

Все почалося в листопаді 2013 року, коли тодішній президент Віктор Янукович попри свої обіцянки відмовився від Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Ця відмова означала повернення до проросійської політики та обурила більшу частину прогресивних українців.

МОЛОДЬ УКРАЇНИ – ЗА ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ

З вечора 21 листопада на Майдан Незалежності почали виходити молоді люди з гаслами за євроінтеграцію України. Згодом мітингарів підтримали опозиційні сили. Проте влада на чолі з президентом ніяк не зважала на ці протести, лише стягувала до Києва бійців спецпідрозділів «Беркут» з різних областей України.

Зрозумівши, що протести не вщухають, вночі з 29 на 30 листопада влада вдалася до силового розгону. Приводом стало звільнення площі для того, щоб встановити новорічну ялинку. При цьому, загони «беркутівців» застосували до мітингарів невиправдано жорстокі методи — нещадно били всіх, наздоганяючи навіть за межами Майдану. Багатьом студентам тієї ночі вдалося знайти прихисток лише в Михайлівському соборі.

Жорстоке побиття молодих людей, багато з яких були ще неповнолітніми, обурило суспільство. 1 грудня Майдан Незалежності зайняли люди з вимогою відставки очільників силових структур та справедливого розслідування цієї події. До центру Києва з’їжджалися люди з усієї країни. На Майдані стояли намети, мільйони співгромадян допомагали протестам — жертвували кошти, привозили їжу, ліки, необхідні речі.

Оскільки президент Янукович не зважав на народне обурення, при цьому нікого з силовиків не було покарано за напад на студентів, настрої Майдану змінилися. Люди зрозуміли, що без відставки уряду та позачергових виборів у країні нічого не зміниться. До протестів громадян приєдналися найвідоміші українські громадські та культурні діячі.

В усіх містах країни з’явилися свої «Майдани», на яких українці долучалися до вимог столичних мітингарів. На місцях влада теж вдавалася до переслідувань активістів. Їх звільняли з роботи, заарештовували, били. В цьому владним структурам допомагали наймані групи бандитів, яких прозвали «тітушками».

В ніч на 11 грудня була спроба з боку силовиків розігнати мітингарів, але вона не вдалася. На підмогу зібралося багато киян, таксі безкоштовно підвозили до Майдану всіх охочих.

Щоб режим Януковича зміг втриматися, 16 січня 2014 року в українському парламенті депутати проголосували за «диктаторські закони», які абсолютно унеможливлювали будь-який прояв мирного протесту, скасовували основні людські права та свободи.

ПЕРШІ ЖЕРТВИ

В січні сталися перші людські жертви. 21 січня загинув майданівець Юрій Вербицький, якого викрали з лікувального закладу, де він перебував після поранення. Його тіло зі слідами жорстоких катувань знайшли наступного дня в лісі під Києвом. Вранці 22 січня від трьох прицільних пострілів загинув Сергій Нігоян, якому було лише 20 років. Того ж ранку від пострілу в серце загинув Михайло Жизневський.

Після цих перших жертв на кілька тижнів настало відносне перемир’я, уряд було відправлено у відставку, а парламент мав повернути Конституцію 2004 року, яка надавала йому більше повноважень.

18 лютого, в день голосування, до Верховної Ради рушила колона беззбройних мітингарів. Проте їх зустріли силовики з газовими гранатами та «тітушки». Багато людей було поранено, двоє протестувальників загинуло. Увечері силовики оголосили вимогу, щоб жінки та діти залишили Майдан, і почали наступ за участі великої кількості силовиків та бронетранспортерів. В ході штурму від куль та осколків гранат загинуло близько 20 людей.

НАЙКРИВАВІШИЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

Тільки на ранок 19 лютого завдяки прибулому підкріпленню протестувальникам вдалося відбити напад і втримати Майдан. Наступний день, 20 лютого, став найкривавішим в історії Революції Гідності. Силовики цілком відкрито застосовували вогнепальну зброю, а в мережі з’явилося відео зі снайперами. Було вбито близько 70 осіб.

Пізно ввечері 20 лютого українські парламентарі зібралися та прийняли постанову, якою засудили насильство проти своїх громадян та визнали протизаконними дії силових структур. Всі в країні зрозуміли, що злочинна влада нарешті зазнала поразки. 21 лютого в центрі Києва відбувалося прощання з загиблими, в ніч на 22 лютого колишній президент залишив Київ, а 27 лютого стало відомо, що він перебуває на території Росії. Злякавшись відповідальності, за прикладом Януковича з країни виїхали деякі чиновники та силовики.

Чому загиблих назвали «Небесною Сотнею»?

Вперше так було названо героїв, що віддали своє життя, поетесою Тетяною Домашенко. В дні жорстоких розстрілів у Києві вона написала ці слова у своєму вірші «Небесна Сотня воїнів Майдану».

Скільки всього загинуло майданівців під час Революції Гідності?

Тоді загинули та померли від поранень 105 осіб, 47 пропали безвісти, точна кількість поранених невідома.

Скільки всього людей брали участь в Революції Гідності?

За підрахунками фонду «Демократичні ініціативи» в київських протестах кінця 2013 – початку 2014 років брали участь близько 5% населення України. По всій країні в інших населених пунктах до них приєдналися 6% населення. Взагалі прямо чи опосередковано в цих подіях приймав участь кожен п’ятий дорослий громадянин, тобто близько десяти мільйонів людей.

Коли українці почали відзначати День Героїв Небесної Сотні?

Цей день відзначається з 2015 року відповідно до указу, підписаного президентом Порошенком 11 лютого 2015 року.

ЯК ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ?

20 лютого кожного року по всій країні відбуваються мітинги, пам’ятні концерти, тематичні виставки, інформаційні заходи.

Столичним Національним музеєм Революції Гідності готуються різноманітні арт-проєкти, зустрічі, презентації книг та кінофільмів. Зазвичай у цей день відбувається Хода Гідності. В церквах служать панахиди за українськими героями. На київських вулицях, де відбувалися ті криваві події, люди запалюють лампадки в пам’ять загиблих.

До відзначення цієї події активно долучаються бібліотеки та школи. Для дітей проводять уроки мужності за участю безпосередніх учасників Революції Гідності, тематичні виставки, патріотичні читання, флешмоби, конкурси віршів та малюнків.

Для учасників Майдану кінця 2013 – початку 2014 років цей день є приводом зібратися разом, знову згадати ті страшні й величні дні та вшанувати пам’ять друзів, яким судилося тоді загинути.

Національні телеканали 20 лютого демонструють спеціальні програми та документальні фільми про події Революції Гідності. Переглянувши такі фільми, як, наприклад, «Герої не вмирають», «Майдан» чи «5 портретів Майдану», можна побачити й почути правдиві свідчення з перших вуст, краще зрозуміти людей, які не шкодували свого життя, виборюючи під пострілами краще майбутнє для українців.

ЧОМУ ВАЖЛИВИЙ ЦЕЙ ДЕНЬ?

Від подій у центрі Києва початку 2014 року минуло вже досить багато часу. За цей період багато людей встигли знову розчаруватися, забуваючи, що розбудова держави є довготривалим процесом і що перемога протестувальників була лише початковим етапом цього процесу. До того ж Україна втратила частину своєї території, а на сході досі триває неоголошена війна.

Втім, не можна забувати, що ці події були перш за все проявом народного гніву та прагнення до свободи. На жаль, боротьба людей за кращу долю у всі часи не обходилася без жертв. За свій народ гинуть завжди найкращі його представники з чистими та палкими серцями, які мало думають про власну безпеку.

Герої Небесної Сотні недарма віддали свої життя, адже саме завдяки їх самопожертві Україна здобула тоді унікальні можливості для змін на краще, стала рухатися в напрямку цивілізованого світу – скасовано диктаторські закони, з якими ми були б позбавлені основних людських прав і свобод, підписано Договір про асоціацію з Європейським союзом. Українці здобули авторитет у світі як народ з власною гідністю та самобутністю. Чи не найважливішим стало зміцнення патріотизму, солідарності та самоповаги в українському суспільстві. Люди усвідомили, що вони здатні до самоорганізації й разом можуть змінити країну.

Пам’ятаючи про Героїв Небесної Сотні, незважаючи на всі відмінності щодо мови спілкування та етнічного походження, ми розуміємо, що найвищими цінностями залишаються свобода, гідність та право самим обирати свою долю.

День Державного Герба України – 19 лютого 2024

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.
Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.

Тризуб як державний символ України був обраний невипадково, із давніх часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Археологи знаходили це зображення у багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери. Існує понад тридцять теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу, тощо).
Наш герб, наша святиня, має давню та величну історію, він народжений із споконвічного народного прагнення до волі та незалежності. Національний символ, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.
Тризуб об’єднує українських патріотів, наших хлопців та дівчат ЗСУ, він зображений на шевронах наших захисників, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Шануймо наші державні символи, не дамо нікому знищити, загарбати нашу Українську волю, силу духу, нашу незалежність!
Слава Україні! Героям Слава!

День єднання 2024 року

16 лютого в Україні святкують особливе свято — День єднання. Акцію створив президент Володимир Зеленський 2022 року. Головна мета цього дня — показати єдність українського народу на тлі військової загрози.

Історія свята

Взимку 2022 року Росія почала без пояснень стягувати свої війська до українського кордону. Світові ЗМІ активно писали про можливість військового вторгнення РФ до України. Серед дат, коли це можливо, видання The Sun назвало день 16 лютого 2022 року.

Українська влада закликала громадян країни не панікувати. Пізніше президент Володимир Зеленський оголосив 16 лютого Днем єднання України, щоб показати єдність українського народу, згуртувати українців навколо національної ідеї та показати російським пропагандистам, що українці — це єдиний народ.

Наша єдність має залишитись міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас і Україну не тільки в цей день, а й на віки. Тільки разом ми сильні, бо наша сила – у єдності. Разом і спільними зусиллями ­– до Перемоги!

Вітаємо з Днем єднання України. Всім нескінченного щастя, міцного здоров'я, благополуччя. Нехай життя в нашій чудовій країні буде для шкірного в достатку, радості, спокою. Нехай завжди над нашими землями світить сонце, і всім нам тут буде світло, тепло і затишно!

Це свято символізує те, що ми всі — це один народ і жодні вороги не зможуть нас розділити. Давайте ж ніколи, які б негаразди нас не чекали, не будемо про це забувати.

16 лютого український народ вже третій рік поспіль святкує День єднання України. Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.

У День єднання України бажаємо нам усім здорового прагматизму і щирої віри для побудови економічно незалежної та соціально відповідальної держави. Саме нашому поколінню відведено цей важливий історичний шанс. Не упустімо його і цінуймо час, у який живемо. Пам'ятаймо та шануймо наших національних героїв. Молімо Бога за тих, хто віддав своє життя за Україну і зробімо все для того, щоб їхня велична благородна мета не перетворилася в ілюзію. Зичимо Вам щастя, добробуту та злагоди в родинах. Слава Україні! Героям Слава!

Улюблене зимове свято

14 лютого – улюблене зимове свято молоді – День святого Валентина!

Історія свята

Достеменна історія цього свята досі невідома, проте у більшості переказів та легенд його "винуватцем" називають ранньохристиянського мученика Валентина — єпископа з італійського міста Терні (місто розташоване неподалік Риму – ред.), який жив у III столітті.

Згідно з цією версією, святкування Дня закоханих почалося в Римській імперії у 270 році до нашої ери, за часів царювання Клавдія II (268-270 рр.). Під час ведення війни Клавдій начебто не хотів, щоб солдати вступали в шлюб, бо вважав, що одруження робить їх слабкими та обтяжує сімейним побутом.

Однак священнослужитель, на ім'я Валентин таємно вінчав закоханих. Коли правитель про це дізнався, єпископа схопили, піддали жорстким тортурам і згодом обезголовили за "антидержавницьку" діяльність. У ніч перед стратою, яка відбулася 14 лютого між 269 року, він написав дівчині, ймовірно, дочці тюремного наглядача, з якою подружився в ув’язненні, любовного листа у віршованій формі та підписав його: "Твій Валентин". Згодом такі листи отримали назву "валентинки".

У 496 році Папа Геласій I заснував День пам’яті Святого Валентина, якого вшановують 14 лютого. Вважається, що він зробив це, аби витіснити язичницьке свято римських "люперкаліїв", яке щорічно відзначалося 15 лютого. Натомість образ святого Валентина мав підкреслити духовний вимір кохання між чоловіком та жінкою.

Святий Валентин.

У XIV столітті священника Валентина канонізували за благі діяння. Відтоді День Святого Валентина широко святкується у святому світі, в тому числі й в Україні. Проте Православна церква Українизаявила, що День Святого Валентина "не відповідає фактам з реального життя святого Валентина" та не належить до православної традиції.

"Відповідно до однієї з найпопулярніших легенд, святий Валентин "вінчав закохані пари попри заборону жорстокого імператора Клавдія II"… Однак ця легенда містить значну помилку в хронології подій, адже за часів життя святого Валентина у III столітті взагалі ще не існувало особливого обряду церковного вінчання", — кажуть в ПЦУ.

Там нагадали, що православна церква вшановує кількох святих, на ім'я Валентин. Святого, з яким пов’язують День закоханих, відомий у церковному календарі як святий Валентин Інтерамський (Італійський) з міста Терні. Однак у православній традиції його згадують зовсім в інший день — 12 серпня. А свято 14 лютого, як зазначають у ПЦУ, пов'язане з язичницьким святкуванням римських часів, яке супроводжувалося жертвопринесенням на честь родючості та материнства.

"Тому масова культура, власне, поєднала пам'ять християнського святого з язичницькими мотивами, які були поширені раніше, а згодом перетворила це ще і на комерцію, спонукаючи купувати подарунки", — йдеться у заяві.

ПЦУ також закликає проявляти любов щодня, а не дарувати символічні матеріальні подарунки раз на рік.

День святого Валентина в Європі почали широко відзначати орієнтовно з XIII століття, а до України це свято прийшло лише з середини 90-х.

Як святкують у різних країнах

Хоча свято закоханих носить яскраво виражений романтичний характер, проте подарунки та традиції його святкування у різних країнах різняться. Наприклад, у Франції найкращим подарунком у цей день вважають ювелірні прикраси і коштовності, а в Данії – засушені білі квіти. В Італії свято називається солодким днем, тому італійці дарують один одному солодощі та торти, прикрашені голубами та сердечками.

У Фінляндії 14 лютого відзначають Днем друга, тому у цей день жителі країни вітають зі святом не тільки своїх коханих, але й кращих друзів. Також фіни у цей відзначають жіночий день, на кшталт свята 8 Березня.

А ось, наприклад, у Кореї неодружені, які не отримали подарунка на День святого Валентина, йдуть до ресторану для одиноких та їдять там чорну локшину, аби відсвяткувати свою самотність.

У Голландії в цей день жінка може зробити пропозицію чоловікові, якого вона вподобала. Якщо ж чоловік відмовляє, то він має подарувати їй шовкову сукню. А в Канаді чоловікові за відмову жінці може загрожувати штраф або ґрати.

На Ямайці День закоханих є днем боротьби із соромом та боязкістю. В країні існує традиція, за якою там проводяться "голі весілля", коли з одягу на нареченій і нареченому залишаються лише обручки. В Англії дарують подарунки та любовні послання не тільки коханим людям, але й домашнім улюбленцям – собакам, кішкам і навіть коням.

Проте є країни, де свято закоханих досі заборонене. Йдеться, зокрема про Іран та Саудівську Аравію. Влада цих країн вважає, що це свято пропагує сексуальну розбещеність. Тому тих, хто не дослухається до офіційних рекомендацій, карають чималими штрафами.

ТОП-5 цікавих фактів

· 14 лютого співпадає з низкою інших свят та знаменних дат. Так, у цей день святкують Міжнародний день дарування книг і День комп'ютерника (в цей день в 1946 році був продемонстрований перший електронний комп'ютер ENIAC I), а також день заснування YouTube (сервіс був засновний 14 лютого 2005 року трьома працівниками американської компанії PayPal: Чадом Герлі, Стівеном Чені та Джаведом Карімом – ред.). А в Німеччині 14 лютого святкують День душевного здоров'я.

· В американському штаті Небраска є місто Валентин. Багато хто вважає, що місто назвали з нагоди першого потяга, який прибув сюди саме 14 лютого. Насправді ж місто має назву Едварда Кімбл Валентайна, політика-республіканця Небраски (1 червня 1843 - 11 квітня 1916 рр.).

Місто Валентин, штат Небраска (США).

· Символом Дня закоханих є червоні троянди. За легендою, богиня кохання Афродіта, поспішаючи до коханого, стала на кущ білих троянд, поранила ногу і її божественна кров пофарбувала їх в червоний колір. З того часу червоні троянди є символом кохання та пристрасті. За приблизними підрахунками, щороку у переддень свята та 14 лютого у світі продається приблизно 50 мільйонів троянд.

· У День Святого Валентина у 2009 році у столиці Мексики був побитий рекорд за кількістю пар, які одночасно цілувалися. У заході взяли участь майже 40 тисяч закоханих.

Щорічно прибуток від продажу шоколаду і солодощів в День святого Валентина становить приблизно 1011 мільярдів доларів.

У Новомиколаївському ЗЗСО до дня святого Валентина традиційно проходить виставка «валентинок», зроблених власними руками та за допомогою дорослих.

ШАНОВНІ ВЕТЕРАНИ ВІЙНИ В АФГАНІСТАНІ, ЧЛЕНИ СІМЕЙ ВОЇНІВ-АФГАНЦІВ! ШАНОВНІ УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ДЕРЖАВ!

Сьогодні , 15 лютого, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 35-та річниця виведення військ з Афганістану.

Афганська війна - одна з найтрагічніших сторінок історії. За десять років майже 150 тисяч українців пройшли через її горнило. Трагічний слід вона залишила для багатьох мешканців громади та їхніх сімей. Кожен виніс з тієї війни свої спогади, свій біль і життєвий досвід.

У тихій жалобі схиляємо голови перед світлою пам'яттю співвітчизників, які не повернулися на рідну землю. Висловлюю слова щирої поваги тим, хто пройшов через випробування війни, ставши прикладом мужності та вірності військовій присязі.

Сьогодні, коли Україна виборює свою незалежність та цілісність, багато хто з Вас продовжує виконувати свій військовий обов'язок, відстоюючи незалежність і територіальну цілісність України. Ви не лише допомагаєте долати ворога, але й підтримуєте та надихаєте своїм прикладом молодих захисників.

У цей день щиро бажаю усім воїнам-інтернаціоналістам та їхнім близьким міцного здоров'я і добра, тепла і взаєморозуміння, і головне - найскорішої Перемоги Україні!

7 лютого починає свою роботу гаряча лінія Одеського обласного центру контролю та профілактик хвороб для надання консультацій для населення з питань кору.

Гаряча лінія створена з метою надання інформаційно-довідкових послуг та реагування на можливі ускладненняепідеміологічноїситуації з кором на Одещині.

Контактний номер – 066-304-62-90

Відповіді на найбільш поширені питання будуть доступні з 09:00 по 17:00. Подзвонивши в робочий час, можна буде поставити питання оператору. Запити, вирішення яких потребує додаткового часу, будуть скеровуватися у відповідні підрозділи ЦКПХ для опрацювання. Після розв’язання питання оператори передзвонюватимуть і надаватимуть повну інформацію про вирішення запиту. Дзвінки зі стаціонарних телефонів та мобільних операторів будуть тарифікуватись відповідно вашого тарифного плану.

Жоден дзвінок і звернення не залишиться без уваги!

6 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету

Метою впровадження цього дня є поширення знань про безпечне та відповідальне використання цифрових технологій.

Звичайно, на уроках інформатики вчителі багато й цікаво розповідають про необхідність комп’ютерної гігієни. Наші учні й самі на своєму досвіді переконалися, що проблема важлива і розв’язання її потребує часу й зусиль.

У Новомиколаївському ЗЗСО пройшов невеликий захід до Дня безпечного Інтернету, на якому були присутні усі учні старшої школи. Було переглянуто презентацію та пройшла невимушена цікава бесіда з учителями інформатики.

День пам’яті Героїв Крут 2024: Україна вшановує 106-ту річницю бою під Крутами

29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році.

29 січняУкраїна відзначає День пам’яті Героїв Крут. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника.

Бій під Крутами - історія

У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.

Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку - саме туди скерували свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Але наступ почався з іншого боку.

У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути - між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.

Вранці29 січня 1918 рокурозпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.

Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.

Бій під Крутами - цікаві факти та значення

У бою під Крутами українські війська виконали наказ командування - наступ більшовиків було зупинено. Наші війська організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости. А Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж розпочалося на заводі "Арсенал".

Саме цими днями тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради - затримка більшовиків під Крутами дозволила це зробити.

9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір - УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.

Пам’ятай про Крути - заходи доДняпам’яті Героїв Крут

• Близько 30 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені, поховали біляАскольдової Могили. Всі вони - герої Крут, але відомі прізвища лише 19 загиблих.Павло Тичинаприсвятив Героям Крутвірш"Пам'яті тридцяти".
• У 2006 році на місці бою під Крутами встановлено пам'ятник.
• До 80-ї річниці бою під КрутамиМонетний двірвипустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
• У 2019 році на екрани вийшла історична драма Олександра Шапарєва "Крути 1918", яка отримала неоднозначні відгуки.

До Дняпам’яті Героїв Крут в Україні проводять тематичні лекції та зустрічі в музеях, історичні уроки у закладах освіти, організовують круглі столи та книжкові виставки, що висвітлюють хроніку подій січня 1918 року та подвигу Героїв Крут.

Бій під Крутами - трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія, як відомо, повторюється - сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російської навали.

День вшанування пам’яті жертв Голокосту

Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» –

таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.
Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення.
Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії.

А ще – уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, щоб не бути засліпленими й заскоченими зненацька тим, що людиноненависницька ідеологія загорнулася в нову, неочевидну, обгортку.
І звісно – неможливо запобігати повторенню геноцидів у майбутньому без рішучого і справедливого засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні. І без власне готовності діяти на випередження.
Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту – нагода ще раз замислитися над цим.

За минулий рік ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму.
Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.

Дробицький Яр у Харкові. Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022-му в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди.
Люди, які пережили Голокост чи нацистські табори смерті, після повномасштабного нападу Росії на Україну стали жертвами рашизму.

Ванда Об’єдкова була однією з тих людей, які вижили в окупованому гітлерівцями Маріуполі. Її мати була єврейкою. Ванда Семенівна вижила тільки тому, що переховувалася від нацистів у міських підвалах. У цих же міських маріупольських підвалах обірвалося через 80 років її життя, 4 квітня 2022 року, коли вулиці й будинки міста перетворювали в пустку російська артилерія й авіація.

Борис Романченко був в’язнем одного з найбільших концтаборів нацистської Німеччини — Бухенвальду. Крім того, його утримували в таборах Пенемюнде, Дора та Берген-Бельзен. Він опікувався збереженням пам'яті про нацистські злочини, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Свої знання про жахітття Другої світової війни Борис Тимофійович передавав майбутнім поколінням. Його життя обірвалося не в нацистській в’язниці чи за колючим дротом, а у власній харківській квартирі, в яку 18 березня 2022 року влучили смертоносною зброєю росіяни. Борису Романченку було 96 років.

Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Значить, нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.

День Соборності України 2024: особлива дата в історії

22 січня ми відзначаємо одне із знакових свят української держави - День Соборності України.

День Соборності України 2024 / УНІАН

22 січня - особлива дата в історії України. У цей день ми відзначаємо два важливих свята - проголошення Української Народної Республіки та Акт Об'єднання українських земель. 106 років тому, 22 січня, українці проголосили незалежність своєї держави і створили Українську Народну Республіку, а рівно через рік відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР.

Що таке День Соборності України - історія свята

День Соборності України - це свято на честь проголошення першої Незалежності та Акту Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

22 січня 1918 року незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а через рік, в 1919 році, в цей же день на Софійській площі у Києві відбулося офіційне об'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Так вперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу.

Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України - Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка,

- говорилося в універсалі.

На жаль, фактично об'єднання республік УНР і ЗУНР не відбулося, але сам процес проголошення позначився на політичній ситуації в країні.

День Соборності України - факти

За часів радянського режиму День Соборності не відзначався, більше того - будь-яка згадка про нього знищувалася, цей день вважали "контрреволюційним святом". Перше офіційне святкування відбулося в 1939 році, у місті Хуст, столиці Карпатської України. Тоді ці землі перебували у складі Чехословаччини. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців - так День Соборності став наймасовішим заходом українців за 20 років.

На державному рівні День Соборності України вперше відзначили в 1999 році після указу чинного президента країни Леоніда Кучми. Однак в 2011 році указом президента Віктора Януковича День Соборності був скасований на офіційному рівні, як і День Свободи 22 листопада - замість них 22 січня був заснований День соборності і свободи. Втім, уже в 2014 році президентським указом Петра Порошенка День Соборності України був відновлений.

День Соборності України - традиції свята

Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність.Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік.

Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.

22 січня ми святкуємо День Соборності України - день, що символізує нашу єдність. Нехай кожен з нас збереже силу духу, бадьорість та оптимізм. Нехай у кожній родині буде мир і спокій, любов і взаєморозуміння. Віримо в майбутнє рідної країни!

***

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

І нам твою історію творить!

З Днем Соборності, держава,

Будь багата, щира, жвава.

Хай народ тебе цінує,

Зберігає та шанує!

З величезним святом, люди,

Хай країна добра буде.

Мир панує та завзяття,

Хай цвіте країна, браття!

***

З Днем Соборності України! Нехай любов до рідного краю об'єднує нас, допомагає йти до перемоги та процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України. Добробуту та миру!

***

Ми всі - одна сім’я,

Єдина ми родина,

Мільйони різних "Я",

А разом - Україна!

***

Вітаємо всіх українців із Днем Соборності! Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке символізує те, що ми всі - один народ і жодні кордони не зможуть розділити нас. Завжди пам'ятаємо про це!

***

Вітаю з Днем Соборності України! Щиро бажаю завжди любити свою країну, пишатися своєю історією та своїм народом. Нехай Україна буде гордим птахом у зграї світових країн, нехай щодня дарує українцям свободу думки, відчуття щастя, мир та світлу надію.

***

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя.

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Твій Богдан й вінценосна Софія

Повернулись до тебе з віків,

Ще не вмерла й не вмре твоя мрія,

Як не вмер солов’їний твій спів.

Україно, Шевченка надіє,

Мій святий, несплюндрований гімн,

Я в мовчанні твоєму німію

Й воскресаю у слові твоїм.

І Дніпро, і Дністер пливуть в море,

Бо єднає їх кревна земля,

Україно, державо соборна,

Сонценосна колиско моя!

***

Новий рік

27 грудня 2023 р. у Новомиколаївському ЗЗСО пройшло новорічне свято для учнів 1-9 класів. Гості свята – Санта Клаус та Дід Мороз зі Снігуронькою - з’ясовували, хто важливіший для українців! Святковий настрій для присутніх створювали музичні номери й віршовані привітання, конкурси та танці.

Зал, фойє та сходи нашої школи дев’ятикласники прикрасили блискітками, гірляндами, віночками, вітальними плакатами. Милувала око серед зали ялиночка, а під нею привертали увагу яскраві подаруночки.

За традицією, відповідальними за організацію свята є дев’ятикласники. Проте всі учні доклали зусиль для гарного оформлення зали, підготовки номерів. Дякуємо класоводам та класним керівникам, які разом з дітьми готували свято.

Щиро дякуємо учителю Буркан Анжелі Миколаївні, яка знайшла спонсорів для наших діток, провела безпрограшну лотерею. Саме небайдужі земляки з села Десантне Кривошея Діана, Бантиш Сергій, Іваненко Олексій надали гарні призи й солодощі нашим школярам. Немає нічого кращого , ніж сяючі дитячі оченята, коли дитина тримає в руках подарунок! Радісно усвідомлювати, що в складний воєнний час є люди, для яких благодійність не залежить від кількості грошей у гаманці. Вони приходять на допомогу за першим покликом, їх не треба просити й чекати!

Приносимо щиру подяку Благодійному Фонду Тетяни Плачкової за солодощі та спортивний інвентар, який ми отримали напередодні Нового року. Не збідніє рука того, хто дає!

Інформаційна кампанія «Головне – що всередині» відеоролики «Харчуйся тим – що робить тебе винахідливим» та «Харчуйся тим – що робить тебе уважним»

https://www.youtube.com/watch?v=EZ1z_P-a204

https://www.youtube.com/watch?v=34WaWDpLzvk

17 ЕКСПЕРТІВ-МЕДИКІВ ГОТОВІ ВІДПОВІСТИ НА ВАШІ ЗАПИТАННЯ ПРО ЩЕПЛЕННЯ ТА ВАКЦИНИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ПОРТАЛІ З ІМУНІЗАЦІЇ

Національний портал з імунізації створений для потреб медиків, студентів, фармацевтів, педагогів та громадськості. І передусім батьків, які планують вакцинацію своїх дітей і прагнуть дізнатися більше про ефективність вакцин, епідеміологічну ситуацію, графік щеплень тощо.

На порталі зібрана найповніша інформація з теми імунізації та більше 250 відповідей на запитання про щеплення і вакцини. А також статті, новини і всі нормативні документи, що стосуються імунізації в Україні. Розділи порталу оновлюються щоденно, тож кожен може знайти щось корисне:

- медики – найбільш повний календар вакцинації, інформаційні матеріали для друку, останні дані щодо захворюваності та наявності в країні вакцин, календар освітніх подій,

-педагоги та студенти медичних вишів – пам’ятки про всі вакцинокеровані інфекції, а також наукові статті та результати досліджень у галузі імунопрофілактики,

- батьки – доступну та зрозумілу інформацію про щеплення, допомогу в плануванні вакцинації, відповіді експертів на складні запитання.

Також медики та науковці можуть долучитися до команди експертів порталу: публікувати тут свої статті, блоги, відповідати на запитання читачів тощо. Для сімейних лікарів та медичних сестер, які працюють у кабінетах щеплень, користування порталом – це можливість покращити свою комунікацію з пацієнтами. Керівники медичних закладів можуть пропонувати редакції свої новини та події, наприклад, успішні кейси з вакцинації. А педагоги та вихователі знайдуть на порталі сценарії уроків, шкільних та позакласних заходів на тему щеплень.

Переходьте на Національний портал з імунізації за посиланням:vaccine.org.ua

Довідка

Національний портал з імунізації створений в рамках проєкту USAID"Розбудова стійкої системи громадського здоров’я", що виконується організацією Пакт у партнерстві зі Швейцарським інститутом тропічної медицини та громадського здоров’я (Swiss TPH), Оверсіз Стратіджик Консалтінг (OSC), Європейським інститутом політики громадського здоров’я – ЄІПГЗ та за участю Шкіл громадського здоров’я Університету Темпл, Університету Дрексель та Федерації охорони здоров’я Філадельфії (Temple/Drexel/HFP), а також громадської спілки "Коаліція за Вакцинацію" на підтримку Міністерства охорони здоров'я України та Центру громадського здоров’я України

.wym-1701942069367

wym-1701942113916

17 листопада у Новомиколаївському ЗЗСО пройшло Свято Осені, яке традиційно завершилося благодійним ярмарком. Частину коштів від продажу було вирішено спрямувати на подарунки воїнам ЗСУ до Дня Збройних Сил України. Крім того, було виготовлено новорічні іграшки та прикраси до Всеукраїнського конкурсу «Ялинка», які автори вирішили також подарувати нашим захисникам.

Цьогоріч День Збройних Сил України передує дню святого Миколая за новим святковим календарем. Тому діти одноголосно вирішили, що подарунки треба дарувати саме в ці дні. Таким чином до наших захисників їдуть солодощі та подарунки, зібрані й зроблені власноруч учнями Новомиколаївського ЗЗСО. Зі святами, дорогі наші захисники й захисниці!

Тиждень профорієнтації

6-10 листопада 2023 року у Новомиколаївському ЗЗСО проходив Тиждень профорієнтації. Учні готували висловлювання на тему «Професія моєї мрії», ці міні-твори лягли в основу загальношкільної газети з таким же заголовком.

Крім того, на уроках інформатики , користуючись інтнрнетресурсами, учні створили презентації, присвячені майбутнім професіям. Усі вони були об’єднані у загальношкільну презентацію і переглянуті учнівським загалом із великим зацікавленням. Зрозуміло, що деякі професії повторювались, але діти представили їх кожен по-своєму, з власними коментарями. У висновку до цього заходу прозвучала думка про те, що частина учнів ідеалізує і

досить віддалено розуміє особливості професії, яка їх приваблює на даному етапі. Проте обнадійливо, що діти замислюються про своє професійне майбутнє, вчаться і готуються до дорослого життя.

Всеукраїнський онлайн-урок з кібербезпеки

Щорічно в жовтні в Європі та США під час «кібермісяця», до відзначення якого минулого року приєдналась Україна, відповідні агенції різних країн реалізують інформаційно-просвітницькі кампанії щодо необхідності дотримуватися правил кібергігієни та інвестицій у кіберзахист на різних рівнях. 31 жовтня 2023 року Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації

КПІ ім. Ігоря Сікорського та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України провели всеукраїнський онлайн-урок із кібербезпеки для учнів та студентів закладів освіти України, до якого доєднались учні Новомиколаївського ЗЗСО

Мета уроку — пояснити виклики, які стоять перед українцями, на прикладі кібератак з боку росії та сформувати компетенції кібергігієни. Достатній рівень розуміння правил кібергігієни студентами та учнями і усвідомлення небезпеки, яку становить росія під час першої у світі кібервійни, що триває в Україні, дозволить підвищити рівень кібербезпеки усієї країни та, в перспективі, зменшити шкідливий вплив кібератак на кожного українця.

Під час уроку висвітлювались наступні питання:

- як атакують хакери, зокрема і російські, та яким чином можуть використати молодь для досягнення своїх цілей;

- як захистити себе і своїх близьких від кіберзагроз;

- чому кібергігієна – важлива;

- як користуватися інтернетом безпечно тощо.

Радіодиктант національної єдності 2023

У 2023 році радіодиктант національної єдності вперше відбудеться в нову дату – 27 жовтня. Саме цього дня, згідно зізмінамидо указу президента України від 6 листопада 1997 року№1241/97, відтепер відзначатиметься День української писемності та мови. За словами уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, цьогоріч радіодиктант буде незвичайним. До заходу зможуть долучитися й українці, які змушені виїхати за кордон через повномасштабну війну, розв’язану Росією. «В умовах російської агресії українська мова відіграє ключову роль у захисті національної ідентичності»,
– наголосив він. Омбудсмен також повідомив, що по всій території нашої держави організують величезну кількість заходів, присвячених рідній мові.

Авторкою радіодиктанту національної єдності-2023 року стала українська поетеса та перекладачкаКатерина Калитко.

Читав текст радіодиктанту актор, виконавець ролі Івана Довбуша у фільмі «Довбуш» Олексій Гнатковський.

У зв’язку з осінніми канікулами, які припали на час проведення диктанту, учням Новомиколаївського ЗЗСО було запропоновано писати диктант самостійно. А працівники школи на чолі з в.о. директора Чебановою І.Л. зібралися на радіодиктант у кабінеті української мови й літератури. Диктант «Дороги України» виявився цікавим та не надто складним. З ним усі успішно впоралися.

День захисника України 2023

Цьогоріч святкування Дня Захисників України вперше відбулося 1 жовтня. Проте протягом тижня школярі й колектив Новомиколаївського ЗЗСО продовжили готувати привітання нашим захисникам. Було зібрано посилки з солодощами, які передали воїнам ЗСУ. Також усі класи готували сувеніри, листівки, листи, які потім були вкладені до посилок. Великий плакат для наших захисників підготували учні 8 класу. Велика подяка всім, хто прилучився до цієї акції!

День працівників освіти – 1 жовтня та Всесвітній день учителя - 5 жовтня.

У Новомиколаївському ЗЗСО 2 жовтня 2023 року пройшла цікава профорієнтаційна акція – «День самоврядування». Цього дня учні випускного класу, спеціально підготовлені вчителями-предметниками, проводять уроки у різних класах. Ця акція спрямована на популяризацію професії вчителя. Учні опиняються, так би мовити, по інший бік барикад, на короткий час потрапляють у світ учительських проблем. Вони ведуть уроки, перевіряють домашні завдання, проводять опитування, лінійку, виховну роботу. Після цього дня багато хто з випускників замислюється над своєю поведінкою на уроках, дехто говорить, що нізащо не став би вчителем. Але є учні, які обирають у майбутньому вчительську професію.

Цей день надзвичайно емоційно насичений! Привітання, посмішки, квіти… А після уроків – цікаві командні змагання. У поєдинку за звання «Команда мрії» зійшлися команда учнів «Незламні» та команда вчителів «Непереможні». Цей захід пройшов у формі шкільного розкладу: ранкова зустріч, на якій команди обрали капітанів та назву, і чотири уроки з перервами. Розклад цього дня також був святковий та необтяжливий. Уроки музики, логіки, акторської майстерності та фізична культура. А в перервах школярі цікавими номерами вітали працівників школи з професійним святом. Перемогу та звання «Команда мрії» з невеличким відривом здобула команда вчителів. Їм були вручені пам’ятні медалі. Проте команда учнів не надто сумувала, адже самі змагання викликали масу позитивних емоцій.

Хочемо висловити подяку класному керівнику 9 класу Атанасій Марії Дмитрівні за якісну підготовку цікавого виховного заходу, Довгій Ганні Михайлівні, ведучій нашого свята, учням 9 класу, для яких цей день був цікавим, насиченим, хвилюючим.

Ще раз вітаємо освітян з Днем працівників освіти та Всесвітнім днем учителя!

21 вересня 2023 року

Міжнародний день миру

Тема Міжнародного дня миру в 2018 році - «Право на мир: 70 років Загальної декларації прав людини». Мета заходів входить до переліку 17 цілей в галузі розвитку, які були одноголосно прийняті 193 державами і передбачають сприяння побудові миролюбних і відкритих товариств в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних установ на всіх рівнях.

Про який мир можна казати, якщо в центрі Європи з 2014 року, йде справжнісінька війна. Російський агресор атакує Україну з 2014 року. З лютого 2022 року російська орда розпочала широкомасштабний геноцид українського народу прямо на очах усієї світової спільноти. Ракетні удари по всій території України, десятки тисяч жертв серед мирного населення, сотні убитих дітей, зруйновані школи та лікарні, цілі міста. Випускаючи з 24 лютого 2022 року по її землі та населенню більшніж 50 тисяч великокаліберних снарядів на добу. Грабуючи і гвалтуючи все на своєму шляху. Це мир?

Для деяких з нас мир - це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, наші діти ходять до школи. Там, де підвалини суспільства міцні і не має рашистів, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися.

Проте для дуже багатьох людей у сучасному світі цей дар - не більше ніж казкова мрія. Вони живуть в кайданах атмосфери нестабільності та страху. Для них-то здебільшого і існує цей день.

Двадцять п’ять років тому Генеральна Асамблея проголосила Міжнародний день миру як день загального припинення вогню і відмови від насильства. З тих пір він і відзначається в Організації Об’єднаних Націй. Він покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього. Свято відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/282.

ООН використовує святкування Дня миру, для залучення уваги до своєї різнобічної роботи в підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру та обміну інформацією та практичним досвідом діяльності по його досягненню. Але що дієве воно зробило, щоб запобігти російскій навалі? Висловило стурбованність? Чи велику стурбованність? Щиро дякуємо! Але це мало чим допоможе здолати рашистів.

В Україні День миру закріплено відповідно до Указу Презедента України № 100 від 5 лютого 2002 року.

Наприклад, в Республіці Білорусь Національний день миру святкується 19 вересня.

Також День миру і ненасильства в школах в Іспанії відзначається 30 січня, Всесвітній день мусульманської культури, миру і діалогу святкують 15 березня, Національний день миру в Анголі проходить 4 квітня. Папа римський Павло VI 8 грудня 1967 проголосив Всесвітній день миру, який відзначають 1 січня. У Парагваї День миру відзначається 12 червня і пов’язаний з датою підписання перемир’я в Чакской війні. У Нікарагуа День миру, свободи, єдності і національного примирення відзначається 27 червня. У Північному Кіпрі День миру і свободи проходить 20 липня. Церемонія меморіалу миру в Хіросімі, Японія, проводиться 6 серпня. В Аугсбурзі, Федеративна Республіка Німеччина, День миру проходить 8 серпня. День миру і злагоди в Мозамбік проводиться 4 жовтня, а День миру в Кот-д’Івуарі - 15 листопада.

Мир вам, вашому регіону і вашому будинку, і нехай кожен день буде присвячений тільки йому!

15 вересня 2023 року учні Новомиколаївського ЗЗСО взяли участь у екологічній акції у рамках Міжнародного дня чистих берегів та долучилися до прибирання та очищення території вздовж зрошувального каналу, що проходить неподалік нашої школи. Школярі 6-9 класів виявили розуміння та усвідомлення проблеми забруднення довкілля побутовими відходами і відповідально поставились до поставленої задачі. Усе зібране сміття було утилізоване на шкільному смітнику.

29 серпня – День пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

Сьогодні – День пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме 29 серпня 2014 року стався один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом. Коли українські військові колонами виходили «зеленим коридором», росіяни порушили домовленості та розстріляли їх. За данимиУкраїнського інституту національної пам’яті, унаслідок підступності росіян українська армія втратила загиблими 366 воїнів, 429 отримали поранення, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.

Ті трагічні події розгорталися саме на полях соняхів, які вже дозрівали. І саме під цими соняхами сотні Захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя за незалежність нашої країни.

Щорічно в цей день ми згадуємо не лише тих, хто загинув під Іловайськом, а й вшановуємо пам’ять усіх полеглих Захисників і Захисниць України в сучасній російсько-українській війні, починаючи з 2014 року.

Боротьба проти російського агресора згуртувала українську націю. Україна може спертись на широку підтримку громадян, бо на захист незалежності держави стали жителі всіх, без винятку, регіонів нашої країни.

За свободу ми платимо надзвичайно високу ціну. Тому пам’ять про борців і їхню звитягу є найвищою цінністю для національної ідентичності. Маємо зробити все, щоб зберегти та зміцнити пам’ять про полеглих Героїв на багато поколінь вперед.

Вічна і світла пам’ять загиблим Захисникам і Захисницям України!

wym-1693392697565

День Незалежності України: 10 цікавих фактів

24 серпня 2023 року святкуємо 32 річницю проголошення незалежності України.

У четвер, 24 серпня 2023 року ми відзначатимемо 32 річницю проголошення незалежності України. Сьогодні, які і багато століть поспіль, Україна виборює своє право на незалежність зброєю, тому це свято має дуже вагоме значення для всіх українців. У статті зібрано декілька цікавих фактів про День Незалежності та Україну, які відомі не всім.

Топ-10 цікавих фактів про незалежність України

1. 16 липня 1991 року вперше святкували День Незалежності України, пізніше дату перенесли на 24 серпня.

2. На Всеукраїнському референдумі народ ухвалив рішення про проголошення незалежності української держави. На аркуші був лише одне запитання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» Понад 90% українців з усіх областей відповіли згодою.

3. 23 серпня 1991 року вранці була написана чернетка Акту проголошення незалежності України. Акт написали Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті.

4. 24 серпня 1991 року на надзвичайному позачерговому засіданні ВР УРСР 346 депутатів проголосували за незалежність України.

5. Після завершення позачергового засідання біля трибуни Верховної Ради опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців. Пісню також підхопили люди, що мітингували на вулиці.

6. В’ячеслав Чорновіл запропонував занести до зали ВР синьо-жовтий прапор, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому. Потім прапор підняли над куполом парламенту.

7. 28 січня 1992 року Державний прапор України було офіційно затверджено як державний символ незалежності.

8. Перший військовий парад, що був присвячений Дню Незалежності України, провели 24 серпня 1994 року.

9. Польща стала першою державою у світі, яка визнала незалежність України.

10. Національну валюту України було введено в обіг 2 вересня 1996 року.

Цікаві факти про Україну

• Україна є найбільшою державою за своєю площею у Східній Європі.
• На території українських земель діяв перший вищий навчальний заклад у Східній Європі – Острозька академія, яка була заснована князем Острозьким Костянтином-Василем у 1576 році.
• Однією з найдавніших конституцій у Європі є Українська Конституція Пилипа Орлика, яку було проголошено1710 року. Зараз оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції.
• 1934-гона конкурсі краси мов у Парижі українську мову було визнано найкращою, наймилозвучнішою та найбагатшою у світі. Вона посіла друге місце після італійської.
• Українці – найспівучіша нація у світі, яка створила близько 200 тисяч народних пісень. Більше жодна нація світу не має такої кількості пісень. В ЮНЕСКО зібрано дивовижну колекцію українського фольклору та пісень народів світу. В українському фонді налічується 15,5 тисячі народних пісень, друге місце посідає Італія, яка має 6 тисяч народних пісень.

23 серпня 2023 року

День Державного Прапора України

Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.

22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.

24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.

(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)

У День прапора України розповідаємо цікаві факти про наш державний символ.

Щорічно,23 серпня, українці відзначають День прапора 2023. Свято засноване указом Леоніда Кучми в 2004 році з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

Український прапор - наша гордість і найвідоміший символ України. Під час повномасштабної війни весь світ дізнався про самовідданість і хоробрість українського народу, а наш синьо-жовтий прапор вивішують з балконів, носять на собі і прикріплюють до машини на знак підтримки українців.

У День прапора України 2023 розповідаємо історію державного символу та роз'яснюємо значення його кольорів.

Що символізує прапор України

Державний Прапор України затверджено Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це прапор з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Немає офіційної відповіді, чому прапор України синьо-жовтий. Найпопулярніше "народне" тлумачення говорить, що синя смуга означає ясне небо, а жовта - золоте пшеничне поле під ним.

Є також версія, що кольори прапора здавна символізують головні стихії природи - вогонь і воду. А по релігійному трактуванню жовтий колір уособлює Бога і духовність, а синій - все земне.

Як створили прапор України

Перша історична згадка про поєднання синього і жовтого кольору в українській символіці датується 1256 роком - роком заснування Львова. Герб цього міста прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Таке ж поєднання кольорів можна побачити на прапорах, значках, гербах і нагородах часів козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині прапори, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Вважається, що сучасні кольори прапора як державного символу України з'явилися під час правління гетьмана Івана Мазепи, якому шведський король дозволив використовувати в символіці кольори прапора Швеції. Ось чому прапор України схожий на шведський. Під такими прапором Мазепа бився з Петром I у Полтавській битві.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX століття. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року за законом Центральної Ради.

Досі не відомо точно, в якому порядку розташовувалися кольори на прапорі УНР. Цілком можливо, що використовувалися як синьо-жовтий, так і жовто-синій варіанти.

23 серпня - це дата, коли в Україні відзначають День прапора в наші дні. Свято відзначають за день до Дня Незалежності.

Чому український прапор пропонують перевернути

Правильна назва державного прапора України - синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі - синій, внизу - жовтий.

Така послідовність кольорів подобається не всім. Деякі люди пропонують поміняти кольори на прапорі місцями, оскільки вірять, що жовто-синій колір прапора принесе розквіт Україні.

Якщо ж звернутися до історії, то можна помітити, що довго час порядок смуг на прапорі був невизначеним і використовувався в двох варіантах. Але з 1848 року поступово став переважати синьо-жовтий варіант, який і закріпили в XX столітті.

Президент України Володимир Зеленський взяв участь у заході з нагоди Дня Української Державності, що відбувся на Михайлівській площі в Києві.

«Сьогодні ми відзначаємо День Державності. Вже вдруге – в умовах повномасштабної війни. І всі ми прагнемо, щоб уже наступного року ми відзначили цей день так само у своїй вільній столиці, так само разом із нашими героями, але з перемогою. З перемогою, яка стане початком заслуженого та справедливого миру для всієї нашої землі, для всіх наших людей. Лише перемога над неволею дає справжню свободу, і сила перемоги визначає міцність і тривалість миру», – наголосив Президент під час виступу.

«Саме наша державність – це наша відповідь на потребу в безпеці та мирі для України. Державність, яку важко захищати, але найважче повернути, якщо втратиш. Державність, яка ніколи не буває лише даністю, а завжди, щодня є результатом служіння та роботи заради України», – переконаний він.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх українських героїв, які боролися із загарбниками й віддали свої життя за Україну.

Президент акцентував, що війна з російськими окупантами за свободу й незалежність України визначила національні пріоритети, першим із яких стала оборона.

«Наше бажання перемогти визначило, якою бути Україні надалі. Сильною. Вільною. Європейською. Чистою від внутрішнього розбрату. Державою, яка цінує свою внутрішню єдність. Державою не тих, хто вважає, що Україна має бути або їхньою, або ніяка Україна їм не потрібна, а державою всіх тих, хто бачить в іншому українцеві побратима, а в усій нашій країні, в усьому її різноманітті – своє серце, відкрите для інших наших людей, але готове захищатися від ворога. Захищатися, а не тікати. Битися, а не відступати. Боротися за Україну, а не відкуповуватися якоюсь її частиною чи цінністю», – зазначив Володимир Зеленський.

Він наголосив, що перемога України в цій війні визначить національний шлях на покоління вперед і підтвердить ціннісні орієнтири, закладені тисячоліття тому.

Указами Президента України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня Дружину Вадима Миколайовича, штаб-сержанта 7 прикордонного загону та орденом «За мужність» ІІІ ступеня Куцика Василя Володимировича, старшого солдата 6 прикордонного загону.

Також, з метою відзначення високого професіоналізму, бойових заслуг, мужності та відваги особового складу військових частин, Президент України вручив почесну відзнаку «За мужність та відвагу» 105 прикордонному загону імені князя Володимира Великого та 79 прикордонному загону. Відзнаки отримали начальники загонів – полковник Олександр Чорний та полковник Андрій Савчук.

Також Володимир Зеленський вручив паспорти громадянина України 16 юним українцям, які досягли 14-річного віку. Серед них – Щербіна Анжеліка Віталіївна, донька прикордонника, який загинув під час виконання бойового завдання з оборони міста-героя Маріуполя.

https://youtu.be/Py5YsSZ5Y68

Цього року Україна вдруге відзначає День Державності: інформаційні матеріали

У 2023 році Україна вдруге відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ.

День Державності відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України.

Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття ним у 988 році християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.

Спадком Русі є герб (тризуб), грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

У 2023 році День Державності відзначається 28 липня. Але вже наступного року відзначатиметься 15 липня з огляду на перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря.За відповідний законопроєкт, внесений Президентом, Верховна Радапроголосувала 14 липня.

В основі концепції державних заходів до цієї дати – тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України від Русі до сьогодення.

«Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України. Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ чи Україна – штучна нежиттєздатна держава», – наголошують в Українському інституті національної памʼяті.

Інститут підготував інфографіку, яка розповідає, що Україна успадкувала від різних державних утворень у своїй історії. Завантажити візуалізацію можна запосиланням.

Також дивіться 15-хвилинний анімаційний фільм«Історія України за 15 хвилин»із субтитрами українською або англійською мовами. Інститут відкритий до трансляції своїх відеопроєктів на телеканалах, завантажити фільм у високій якості, в тому числі версію без субтитрів можна запосиланням: https://www.youtube.com/watch?v=38JRhvLdpdE&list=PLitKIb_cEyqdfoiqU4JtZrF7BtRMzWja4&index=1&ab_channel=UkrainianInstituteofNationalRemembrance

Ласкаво просимо до дослідження

AUDRI - це дослідження, спрямоване на вивчення стану психічного здоровʼя та рівня соціальної адаптації підлітків під час повномасштабного вторгнення російської федерації. Воно проводиться спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Норвезьким університетом науки і технологій (Норвегія) та Токійським університетом (Японія) в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.

Дослідження анонімне та конфіденційне, ми запитаємо лише Вашу електронну адресу, щоб звʼязатися з Вами та запропонувати участь у наступному раунді опитування. Ми плануємо повторювати AUDRI кожні 6 місяців для відстеження динаміки результатів.

З метою подальшої статистичної обробки анонімні відповіді зберігатимуться на сервері Qualtrics впродовж 10 років. Узагальнені результати AUDRI будуть опубліковані у наукових виданнях та представлені на конференціях, але індивідуальні відповіді будуть конфіденційними.

Структура AUDRI - це запитання з варіантами відповідей на тему Вашого психічного здоров’я та соціального оточення на додаток до деяких питань, пов’язаних із вторгненням. Заповнення опитувальника займе у Вас близько 10 хвилин.

Ваша участь у AUDRI є добровільною. Ви маєте право відмовитися від участі на будь-якому етапі дослідження.

З будь-яких питань відносно дослідження Ви можете звертатися до головного дослідника AUDRI, професора Ірини Пінчук (Інститут психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка), за електронною адресою audriproject2023@gmail.com.

Натиснувши кнопку нижче, Ви та Ваші батьки/опікун підтверджуєте:
- Ваша участь у дослідженні є добровільною.
- Вам не менше 15 років.
- Ви усвідомлюєте, що можете припинити свою участь у будь-який час з будь-якої причини.

Увага!

Якщо у вашому смартфоні мова за умовчанням - є іншою ніж українська , то зміст сторінок буде автоматично перекладатися цією мовою. Для коректного відображення українською мовою змісту опитувальника при відкритті посилання на мобільному телефоні необхідно змінити мову за умовчанням в вашому смартфоні.

https://audri.qualtrics.com/jfe/form/SV_bxvnEX3hG7QZ2fk

Благоустрій в Новомиколаївському ЗЗСО

Проєкт "МРІЯ" StopRussiaChannel |MRIYA|

Відповідно до листа Департаменту Кіберполіції управліннякіберзлочинам в Одеській області Національної поліції України від 07.04.2023№1432/38/103-23 про проєкт "МРІЯ" StopRussiaChannel |MRIYA|, мета якого -протидія дезінформації, планується низка просвітницьких заходів з учнями тамолоддю Одещини.

Сьогодні 20 лютого 2023 року вся країна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні

"Це нагадування про високу ціну нашої свободи та про цінності, за які ми воюємо.

Тоді, на зламі 2013-2014, українці зробили свій цивілізаційний вибір.

Прямо з Майдану тисячі добровольців одразу пішли на фронт. З 24 лютого 2022 року цей фронт розтягнувся більш ніж на 3000 км. Але нас це не налякало. Ми продовжуємо боротьбу.

І ми переможемо."

Рабів до раю не пускають. Це сенс українського тлумачення волі. Це причина, чому на нашій землі ворога не залишиться.

Сьогодні ми вшановуємо героїв, які віддали своє життя за Україну й українців у час Революції Гідності, – Героїв Небесної Сотні. Людей різного віку та професій, різних регіонів, але однакових і справжніх цінностей.

Захищаючи Україну зараз, ми памʼятаємо, що наша міцність і сила духу базуються на міцності й силі багатьох українців, які не здавалися, які мріялита діяли заради того, щоб Україна жила. Самостійна, вільна і сильна Україна, європейська і демократична, незалежна і цілісна.

В Україні вшанують пам’ять учасників бойових дій натериторії інших держав 15.02.2023 року.

День пам’яті щороку відзначають 15лютого

15лютого вУкраїні відзначають День вшанування учасників бойових дій натериторії інших держав. Участь увійні вАфганістані взяли понад 160тисяч українців. Понад 3000осіб загинули.

Щороку устолиці цього дня покладають квіти доМеморіалу воїнам України, полеглим вАфганістані.

Після Другої світової війни війська Радянського Союзу брали участь у24локальних війнах ізбройних конфліктах натериторії 16іноземних держав. Але найбільш масштабною татрагічною була війна вРеспубліці Афганістан. Війна тривала 10років— з25грудня 1979року до15лютого 1989року. Пік бойових дій припав на1984-1985роки.

Війну вАфганістані часто називають загарбницькою війною Радянського Союзу, але для тисяч солдатів-строковиків, які пройшли через цювійну— цебуло виконання їхнього обов’язку, який наних покладала держава.

Тисячі воїнів-афганців одними ізперших пішли добровольцями у2014році, бобули одними ізнебагатьох, які мали бойовий досвід. Ісьогодні вони захищають Україну від російського агресора. Серед них єгерої, щовіддали життя заУкраїну.

Інформаційні матеріали до Дня Соборності України – 2023 та 105-ї річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки

Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України«Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871.

Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.

Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му.

День Соборності України — історія

22 січня 1918 року на IV універсалі Центральною Радою було проголошено, що Україна стала незалежною державою. Рівно через рік (22 січня 1919 року) було підписано Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Тобто за документом ці дві частини об'єднувалися в одну, щоб створити єдину державу. Назвали його просто "Акт Злуки".

На жаль, довгоочікуваного об'єднання так і не відбулося. Однак ця подія мала надзвичайний вплив на подальшу політичну ситуацію. Так, напередодні річниці 1990 рокуміж Львовов іКиєвом було створено "живий ланцюг" з мільйонів людей, які трималися за руки. Ця акція стала підтвердженням єдності та стійкості українського народу. Вона вважається однією з найбільших у світовій історії.

1999 року президент України Леонід Кучма підписав наказ про створення державного свята — ДняСоборності України — 22 січня.

Що таке соборність? Це духовне єднання всіх територій, які історично належали українському народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів. Також соборність означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народяк вільну, суверенну, демократичну, правову й соціальну.